В сучасній економічній системі, головними відмінними рисами якої є глобалізація та широкий розвиток міжнародного співробітництва, особливе місце відводиться валютному ринку. Курс національної валюти відіграє важливу роль в економіці та належить до числа її найбільш важливих показників. При цьому на його динаміку впливає цілий ряд політичних, економічних та психологічних факторів.

Для України питання валютного ціноутворення сьогодні найбільш актуальні, оскільки останні роки характеризувалися значною девальвацією гривні. Подальші сценарії розвитку ситуації на вітчизняному валютному ринку доцільно розглядати в контексті макроекономічних тенденцій та спільних програм з Міжнародним валютним фондом.

ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ. Як свідчить статистика Національного банку України, з початку 2014 року і станом на початок листопада 2015 року офіційний курс національної валюти по відношенню до долара США знизився практично в три рази (з 7,99 грн. до 22,9 грн.). Головними причинами такого падіння стали серйозна політична та економічна криза в країні, а також військовий конфлікт на Сході України.

При цьому є сенс дещо відійти від політичних питань і розглянути виключно економічні чинники, які впливають на курс національної валюти. Ключовим моментом в даному плані вважається зовнішньоторговельний баланс або співвідношення обсягів експорту та імпорту товарів і послуг. У випадку, коли експорт перевищує імпорт, збільшуються надходження в країну іноземної валюти, зростає її пропозиція на внутрішньому ринку, що, у свою чергу, позитивно впливає на курс гривні. З іншого боку, коли імпортні поставки превалюють над експортом, обсяг іноземної валюти в економіці скорочується і це призводить до девальваційних процесів.

Згідно з даними Держстату, за підсумками дев'яти місяців 2015 сальдо зовнішньоторговельного балансу України виявилося позитивним і дорівнювало $3,24 млрд., що само по собі досить позитивно. Однак у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року відбулося значне скорочення обсягів не тільки імпорту, але й експорту товарів та послуг (у січні-вересні 2014 року позитивне сальдо зовнішньої торгівлі дорівнювало $3,7 млрд.). Слід зазначити, що вплив покращення сальдо зовнішньоторговельного балансу на валютний курс можливо тільки за умови належного розвитку української економіки в цілому. Йдеться про економічне зростання, зниження рівня інфляції, припливі іноземних інвестицій тощо.

У поточному році українська економіка розвивається за низхідним трендом. Але в останні місяці спостерігається деяке уповільнення падіння основних показників. Так, за оцінками Держстату, валовий внутрішній продукт України в третьому кварталі 2015 року у порівнянні з аналогічним кварталом 2014 знизився на 7% (у першому кварталі падіння ВВП дорівнювало 17,6%, у другому кварталі - 14,6%). У січні-жовтні в порівнянні з десятьма місяцями минулого року обсяги промислового виробництва знизилися на 15,4% (за підсумками січня-вересня зниження становило 16,6%). Більш того, в жовтні в порівнянні з вереснем даний показник зріс на 7,3%. Також Держстат повідомляє, що в жовтні 2015 року в нашій країні була зафіксована дефляція на рівні 1,3% при тому, що у вересні спостерігалося підвищення цін на 2,3%. З початку року Індекс споживчих цін становить 139,5%. Паралельно сповільнилися (до 3,95% за підсумками січня-вересня) темпи зменшення обсягів прямих іноземних інвестицій в Україну. Проблемним питанням, що вимагає кардинального рішення, залишаються великі обсяги тіньового сектора, де накопичуються значні валютні ресурси, рух яких не контролюється державою.

Особливий вплив на валютний курс здійснює політика Національного банку. З макроекономічної точки зору це вплив проявляється через встановлення Нацбанком облікової ставки - відсотка, під який НБУ видає кредити комерційним банкам. Зниження цієї ставки робить кредити доступнішими. Як наслідок, збільшується обсяг фінансування економіки, виробляються більше товарів та послуг, стабілізується курс національної валюти.

У лютому 2015 року облікова ставка була підвищена до 19,5%, а в березні до 30%. Наприкінці серпня НБУ опустив її до 27%, наприкінці вересня - до 22% і в кінці жовтня підтвердив цей рівень. В результаті, за десять місяців 2015 року обсяги кредитів у гривні зменшилися на 5%, але в жовтні в порівнянні з вереснем вони виросли на 0,2%. Регулювання курсу гривні з боку НБУ також відбувається шляхом здійснення валютних інтервенцій для збалансування попиту і пропозиції на валютному ринку. Важливим позитивним результатом політики Нацбанку цього року можна вважати збільшення міжнародних резервів України за січень-жовтень на 72% з $7,53 млрд. До $ 12,96 млрд.

ПОЛІТИКА ТА ПСИХОЛОГІЯ. Як свідчить світова практика, в умовах політичної нестабільності національна валюта апріорі не може бути стабільною. Базовим політичним чинником різкого зростання курсу гривні стали революційні події в Україні в кінці 2013 - початку 2014 року. Надалі проблеми на валютному ринку ще більше поглиблювалися через різке загострення ситуації на Сході України. Крім того, в останні два роки Україна перманентно переходила з одного передвиборчого періоду в інший. Нарешті вибори закінчилися, і цей фактор уже не повинен впливати на валютний ринок.

Існує також ряд суб'єктивних факторів, які стали причиною зростання обмінного курсу гривні. В умовах політичної та економічної невизначеності в суспільстві почали проявлятися панічні настрої, і різко зріс попит на валюту. Паралельно вкладники вилучали з банків валютні депозити. Враховуючи нестабільність на валютному ринку компанії-експортери, які отримують валюту внаслідок продажу за кордоном своїх товарів (послуг), не поспішали реалізовувати її в Україні, що також зменшувало обсяги її пропозиції на ринку. Різкі стрибки курсу гривні, які не мають об'єктивних підстав, виникають серед іншого внаслідок спекулятивних дій ряду учасників валютного ринку. Для запобігання таких негативних явищ Нацбанк змушений був запроваджувати відповідні регуляторні заходи у вигляді обмежень на купівлю валюти, вимог про обов'язковість стовідсоткового продажу іноземної валюти на міжбанку та інші, що в підсумку дало певний ефект.

МВФ ТА КРЕДИТОРИ. Стабілізація національної економіки та курсу гривні зараз багато в чому залежить від фінансової підтримки міжнародних організацій і, в першу чергу, Міжнародного валютного фонду. Як наголошується в нещодавньому повідомленні МВФ, влада України розпочала реалізацію амбітної економічної програми за підтримки міжнародного співтовариства. Її основними пунктами є істотна фіскальна консолідація, реформи в енергетиці, санація банківської системи, збільшення золотовалютних резервів Національного банку та покращення умов ведення бізнесу для підвищення продуктивності економіки країни. Незважаючи на складні обставини, Уряду України вдалося домогтися прогресу у відповідності з умовами МВФ, зусилля Кабміну приносять перші результати. Економіка починає видужувати, валютний ринок вже деякий час демонструє певну стабільність, поступово повертається довіра до банківської системи, а інфляція знижується.

Для реалізації цієї економічної програми міжнародні фінансові організації та двосторонні партнери надали безпрецедентне фінансування, яке в 2015 році перевищує $10 млрд. Загальна сума підтримки, обіцяна на період з 2015 р. по 2018 р., становить більше $25 млрд. При цьому успіх реалізації програми реформ також критично залежить від підтримки з боку кредиторів України. МВФ схвалює той факт, що між Комітетом кредиторів та Україною було укладено угоду про умови реструктуризації боргу за її євробондами. Ці умови відповідають цілям програми МВФ і покликані забезпечити стабільність і передбачуваність боргу України та фінансування зазначеної програми в повному обсязі.

Днями Міністерство фінансів повідомило, що Україна успішно завершила реструктуризацію державного та гарантованого державою боргу на суму $15 млрд. Також з'явилася інформація від російської сторони про згоду на реструктуризацію українського боргу розміром $3 млрд.

Таким чином, разом з повною реалізацією програми МВФ, угода про реструктуризацію боргу полегшить боргове навантаження на Україну, допоможе знизити щорічні фінансові потреби країни в період після реалізації програми, дозволить започаткувати стійку тенденцію до зниження суверенного боргу і стане стимулом стабілізації на валютному ринку.

ПЕРСПЕКТИВИ. В якості висновку припустимо три сценарії розвитку ситуації з курсом національної валюти України на найближчий час - оптимістичний, песимістичний та реалістичний (базовий).

Оптимістичний сценарій передбачає швидке та ефективне проведення реформ, стрімке покращення основних макроекономічних показників, політичну стабільність, оперативне вирішення військового конфлікту на Сході країни, стабілізацію та подальше зниження курсу гривні, що в сьогоднішніх умовах виглядає не зовсім реально.

Згідно з песимістичним сценарієм, у разі різкого загострення ситуації на Сході України може бути підірвана політична стабільність в країні, поглибляться економічні проблеми та різко підвищиться курс національної валюти. Проте внутрішні та зовнішні події останніх місяців вказують на невисоку ймовірність реалізації такого сценарію.

Як наслідок, можна прогнозувати розвиток ситуації за реалістичним (базовим) сценарієм. Завершення виборів до місцевих рад зобов'язано дещо заспокоїти політичні процеси в країні і ввести їх в конструктивне русло. Завдяки спільним зусиллям України та світової спільноти повинні поступово виконуватися всі умови Мінських угод. Уповільнення падіння економіки, її подальша стабілізація та зростання, яке сьогодні вже прогнозує не тільки український уряд, але й провідні міжнародні рейтингові агентства, дозволить отримати черговий транш фінансової підтримки і стабілізувати курс національної валюти.

Одним з ключових макроекономічних показників для української економіки є обсяг залучених прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Протягом 2014-2015 років з причини серйозної політичної і економічної кризи, що охопила Україну, їх приплив значно знизився. Разом з тим, як свідчать останні дані Державної служби статистики, в останні місяці даний тренд дещо сповільнився. Так, якщо в першому кварталі 2015 року обсяги ПІІ в Україну скоротилися на 10,2%, то за підсумками першого півріччя - вже тільки на 6,4%, а за підсумками дев'яти місяців 2015 року - на 3,95%.

Але поки що мова ще не йде про поліпшення інвестиційного клімату в Україні, оскільки в третьому кварталі відбулося зниження Індексу інвестиційної привабливості нашої країни, і в інвесторів є цілий ряд очікувань у даній сфері, які досі не знайшли реального втілення.

Обсяги, галузі, регіони

Станом на 1 жовтня 2015 загальний обсяг ПІІ, внесених в економіку України, склав $43,949,4 млн. У розрахунку на одного українського громадянина він дорівнював $1 026,1. За три квартали поточного року іноземними інвесторами в українську економіку було внесено $ 2 554,9 млн прямих інвестицій. З країн Європейського Союзу надійшло $ 1 527,2 млн (59,8% загального обсягу), з інших країн світу - $ 1 027,7 млн (40,2%). Однак, внаслідок відтоку, переоцінки іноземного капіталу, а також зміни його вартості в результаті валютних коливань в порівнянні з початком року загальні обсяги ПІІ в Україну зменшилися.

Іноземні інвестиції в Україну надійшли зі 133 країн світу. З країн ЄС було внесено $ 33 948,4 млн (77,2% загального обсягу), з інших держав - $ 10 001 млн (22,8%).

До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає 83% загального обсягу прямих інвестицій, входять такі держави: Кіпр - $12 187,6 млн.; Нідерланди - $5 702 млн.; Німеччина - $5 460,4 млн.; Росія - $2 962,8 млн.; Австрія - $2 639,6 млн.; Великобританія - $1 948,7 млн.; Британські Віргінські острови - $1 863,3 млн.; Франція - $1 547,2 млн.; Швейцарія - $1 369,5 млн.; Італія - $969,1 млн.

Заборгованість українських підприємств за кредитами і позиками, торговими кредитами та іншими зобов'язаннями (борговими інструментами) перед прямими іноземними інвесторами станом на 1 жовтня 2015 дорівнювала $ 8 331,1 млн. З урахуванням цього загальний обсяг ПІІ в Україну (включаючи акціонерний капітал і боргові інструменти ) станом на звітну дату дорівнював $ 52 280,5 млн.

У розрізі галузей економіки найбільший відтік іноземних інвестицій за дев'ять місяців 2015 спостерігався на промислових підприємствах ($957,7 млн), В організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном ($425,8 млн), а також в установах професійної, наукової і технічної діяльності ($ 335,7 млн).

Позитивним фактором можна вважати те, що в ряді галузей в січні-вересні поточного року був зафіксований приплив ПІІ. Зокрема, вони виросли в сфері інформації та телекомунікацій (на $520,1 млн) І в сфері фінансової діяльності (на $80,4 млн).
В цілому, за станом на 1 жовтня 2015, обсяги іноземних інвестицій на промислових підприємствах склали $ 13 514,8 млн, або 30,8% від загального обсягу ПІІ в Україну, у фінансових установах - $ 11 662,2 млн (26, 5%), на підприємствах оптової і роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів - $ 5 800,4 млн (13,2%).

Серед регіонів України лідерами за обсягами залучених іноземних інвестицій є м. Київ - $22 674,8 млн. (51,6% загального об'єму), Дніпропетровська - $7 259,2 млн. (16,5%) и Донецька - $2 149 млн . (4,9%) області.

Оцінка інвестпривабливості

Щоб зрозуміти основні причини описаних вище тенденцій, доцільно проаналізувати оцінку інвестиційного клімату в нашій державі, дану іноземними інвесторами.

Нещодавно Європейська бізнес-асоціація оприлюднила результати Індексу інвестиційної привабливості України в третьому кварталі 2015 року, складеного на основі опитування керівників провідних компаній з усіх секторів економіки на предмет їхнього бачення інвестклімату в нашій країні.

У новому дослідженні взяли участь директори 98 компаній-членів Асоціації. За результатами третього кварталу поточного року Індекс інвестиційної привабливості України незначно знизився і склав 2,56 бали з 5 можливих (у другому кварталі він становив 2,66 бали). Причому слід зазначити, що 3 бали вважаються нейтральним рівнем, а все що нижче – від'ємним значенням.
За даними ЄБА, майже 90% бізнесменів незадоволені станом інвестиційного клімату в Україні. Топ-менеджери констатують, що рівень боротьби з корупцією не відповідає її розмірам, а реформи, на жаль, втілюються занадто повільно. При цьому вони скаржаться на те, що реформи, які були обіцяні, досі не реалізовані і тепер майбутнє цих перетворень виглядає сумнівно. На тлі такої ситуації корупція залишається головною перешкодою для поліпшення бізнес-середовища в нашій державі. Більше половини опитаних не очікують позитивних змін в четвертому кварталі поточного року і переконані, що інвестклімат залишиться без змін.
Слід зазначити, що в попередньому кварталі прогнози були оптимістичніші, адже відсоток негативно налаштованих бізнесменів становив 41%. Зараз тільки 12% респондентів вважають, що Україна буде досить прибутковим напрямком інвестування для нових інвесторів найближчим часом.

В цілому, представники бізнес-спільноти відзначають, що в Україні необхідно проводити реальні реформи, а не тільки про них говорити. При цьому потрібно вибрати пріоритетні напрямки розвитку та зосередитися на них, а також прибрати всіх корумпованих чиновників.
Серед найважливіших кроків, яких потребує економіка країни, інвестори називають боротьбу з корупцією, дерегуляцію, податкову і судову реформу, вдосконалення регулювання фінансового ринку, а також вирішення конфлікту на Сході України. Саме здійснення цих завдань здатне стати реальним стимулом для залучення іноземних інвестицій у вітчизняну економіку.

Поділитися:

FacebookMySpaceTwitterDiggDeliciousStumbleuponGoogle BookmarksRedditNewsvineTechnoratiLinkedinRSS FeedPinterest