19 липня 2016 року акціонери американської корпорації EMC зі зберігання й управління інформацією проголосували за продаж компанії виробнику комп'ютерів Dell Inc.

Таким чином, новостворена компанія стане одним з найбільших центрів у світі з обробки даних. Як повідомляють представники компаній, сума операції перевищує 60 млрд доларів.

"Результат голосування наочно демонструє те, що злиття Dell і EMC дозволить створити найбільший центр в індустрії високих технологій", - прокоментував головний виконавчий директор EMC Джо Туччі.

Варто зазначити, що минулого року прибуток EMC склав понад 2 млрд доларів, а обсяг продажів - 24,7 млрд доларів.

Очікується, що новостворена компанія отримає назву Dell Technologies, а її річний обсяг продажів складе 74 млрд доларів. Злиттю двох корпорацій належить отримати схвалення антимонопольних регуляторів Китаю, раніше її вже схвалила Єврокомісія.

За словами аналітиків, об'єднання Dell і EMC може стати одним з найсильніших гравців IT-ринку, оскільки кожна компанія спеціалізується на тому, чого в іншої немає. У той час як EMC є лідером продажів пристроїв зі зберігання даних, Dell являє собою одного з найбільших продавців серверів, що обробляють дані.

Нагадаємо, раніше представники EMC в штаті Массачусетс були стурбовані можливим скороченням робочих місць. На сьогодні в EMC працюють 53 000.

19 липня, за день до старту нового посівного сезону, Кабінет міністрів України відзвітував про успіхи українських аграріїв і поділився райдужними прогнозами.

"У поточному році аграрії виростили добрий врожай і вже четвертий рік поспіль валовий збір зерна має перевищити 60 млн тонн", - зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ярослав Краснопольський і поставив в приклад одеських аграріїв, які показали один з найвищих показників збору зернових в історії регіону - три мільйони тонн зерна.

За п'ять днів до цього Держрезерв заявив про те, що з початку літа його лінійні елеватори та хлібоприймальні вже прийняли на збереження 58 тисяч тонн зерна, що на 32 тисячі тонн перевищує торічні показники.

"Збільшення обсягів більш ніж в 2 рази прямо пов'язане з підвищенням збору зернових на півдні країни. Крім того, погодні умови дозволили аграріям на тиждень раніше почати збір врожаю", - розповів Голова Держрезерву Вадим Мосійчук.

Схоже, Кабінет Міністрів вирішив зробити велику ставку на зміцнення агросектора України, який вже становить 12% загального обсягу ВВП і займає 38% в загальному експорті України.

14 липня про свою зацікавленість в українській органічній продукції заявила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, яка підписала з Україною трирічну Рамкову програму співпраці. Тоді Міністр агрополітики України Тарас Кутовий зазначив, що для країни важливо не лише зберегти передові позиції експортера аграрної продукції, а й поступово нарощувати обсяги продукції з більшою доданою вартістю.

Останнім часом Україна все активніше просуває свою продукцію на міжнародні ринки.

Лише протягом перших п'яти місяців 2016 року експорт української агропродукції в США перевищив 4,5 мільярда доларів, причому 17,9% загального експорту склали саме зернові культури.

Наприкінці червня в Мінагрополітики заговорили також про можливе збільшення обсягів експорту в Канаду, котрий має очолити саме агропродукція, і вже в середині липня з Канадою було підписано двосторонню Угоду про зону вільної торгівлі.

Ще одним доказом того, що країни світу зацікавлені в українській продукції, говорить готовність Світового банку допомогти Україні з відновленням роботи та розвитком зрошувальних систем на її території.

У квітні поточного року про необхідність реформування українського агросектора на тлі загальної глобалізації та розвитку технологій заявляв і екс-міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко.

"Розвиток таких глобальних процесів вимагає трансформації й адаптації сільськогосподарського сектора на глобальному рівні та на рівні країн. Український аграрний сектор пройшов через трансформацію від реципієнта до донора протягом відносно невеликого проміжку часу. На цей час Україна є великим експортером продовольства в світі, займаючи провідні позиції на світовому ринку", - зазначив екс-міністр.

20 липня 2016 року представники Міністерства житлового будівництва і боротьби з міською бідністю Індії повідомили про свої наміри збільшити фінансування сектора житлового будівництва.

Відповідно до прес-релізу, опублікованому на сайті Міністерства, головною причиною збільшення обсягів інвестування в цей сектор є плани держави щодо досягнення програми "Житло для всіх до 2022".

Варто зазначити, що програма "Житло для всіх до 2022" передбачає будівництво будинків до 30 кв метрів шляхом надання субсидій з процентними ставками.

З метою залучення приватних інвестицій для будівництва житла для бідних уряд надасть ряд фінансових стимулів, такі як податкові пільги на обслуговування будинків до 60 кв метрів, а також пільги для проектів державно-приватного партнерства (ДПП). Крім того, значну частину відрахувань податку на прибуток направлять на проекти доступного житла.

За словами міністра житлового будівництва і боротьби з бідністю Індії Венкаяха Найду, його головним пріоритетом стало забезпечення громадян доступним житлом. "Це перший крок в побудові міцних і здорових громад, де люди та сім'ї можуть процвітати", - прокоментував Венкаях Найду.

В рамках стратегії, для стимулювання попиту такі фінансові структури, як "Housing Finance Companies", мають право на отримання субсидії у вигляді процентних виплат за ставкою 6,5% на 15 років. Як повідомив міністр, субсидія надається в якості прямого переведення на позиковий рахунок.

19 липня 2016 року Єврокомісія призначила ряду виробників вантажної техніки штраф в розмірі 2 926 499 000 євро. Відомо, що новий штраф став найбільшим за всю історію існування Європейського Союзу.

Жертвами гніву Європейської комісії сьогодні стали п'ять найбільших світових виробників вантажних автомобілів - компанії Scania, DAF, Daimler, MAN, Iveco і Volvo/Renault. Керівництву Єврокомісії вдалося з'ясувати, що компанії протягом багатьох років були організаторами картельної та цінової змови.

"Сьогодні нам належить накласти штраф за серйозне порушення. В цілому на європейських дорогах існує більше 30 мільйонів вантажівок, на частку яких припадає близько трьох чвертей внутрішніх перевезень вантажів в Європі та які відіграють життєво важливу роль для європейської економіки. Це неприйнятно, що MAN, Volvo/Renault, Daimler, Iveco і DAF, на котрі в цілому припадають 9 з 10 середніх і важких вантажівок, вироблених в Європі, були частиною злочинного картелю, а не чесно конкурували одне з одним", - зазначила Комісар з питань конкуренції Маргарет Вестагер.

Як стало відомо, компанії протягом 14 років фіксували ціни, змушуючи європейців купувати вантажні автомобілі дорожче за їхню реальну вартість, а також приховували інформацію про нові технології з контролю над викидами вихлопних газів, що гальмувало застосування таких технологій.

Питання шкідливих викидів залишається актуальним в Європейському Союзі на тлі дизельного скандалу, який розгорнувся навколо концерну Volkswagen, що підробив результати тесту за рівнем шкідливих викидів в атмосферу. Попри те, що порушення були виявлені минулого року, розмови тривають і зараз. Наприклад, 11 липня про намір накласти штраф на концерн заговорила прокуратура Німеччини.

Цілком ймовірно, що неспокійна ситуація навколо концерну спровокувала Єврокомісію на рішучі дії у справі виробників вантажних автомобілів, що тяглася вже кілька років. Відзначимо, вперше підозру у змові Єврокомісія висунула виробникам вантажного транспорту ще в листопаді 2014 року.

З огляду на той факт, що Брюссель може накласти на порушників штраф у розмірі не більше 10% від глобального обороту компанії, виплати на суму 2,9 мільярда євро розподілилися наступним чином:

Компанія Сума штрафу (євро)
MAN 0
Volvo/Renault 670 448 000
Daimler 1 008 766 000
Iveco 494 606 000
DAF 752 679 000
Всього 2 926 499 000

Примітно, компанія MAN, що надала Єврокомісії допомогу у виявленні картелю, отримала повний імунітет і звільнення від виплати штрафу в розмірі 1,2 мільярда євро.

Відомо, що до сьогоднішнього дня рекордним в історії ЄС вважався штраф в сумі 1,4 мільярда євро, який Єврокомісія наклала в 2012 році на виробників електронно-променевих трубок для комп'ютерних моніторів і телевізорів, також звинувачених в картельній змові.

19 липня 2016 року Європейський Союз порушив третю кримінальну справу проти КНР у питанні введення Китаєм обмежень на експорт необхідної сировини для європейської промисловості.

Згідно з прес-релізом, опублікованим на сайті Європейської Комісії, обмеження стосуються 11 матеріалів: графіту, кобальту, міді, свинцю, хрому, магнезії, тальку, танталу, олова, сурми та індію. Деякі з них відносяться до таких, які є "надзвичайно важливими для економіки Європи та необхідними для підтримки й поліпшення якості життя".

За словами аналітиків, експортні мита й квоти обмежують доступ європейських компаній до цих продуктів за межами Китаю. Крім того, вони дозволяють КНР підтримувати внутрішні ціни на ці матеріали на низькому рівні, призводячи до скорочення пропозиції в інших країнах світу й викликаючи підвищення цін на них на світовому ринку.

Варто зазначити, що загальний обсяг експорту Китаю цієї сировини становить близько 1,2 млрд євро, одна шоста частина якого постачається в Європу. Як повідомляють експерти, зняття експортних мит, введених КНР, може призвести до збільшення імпорту ЄС цієї сировини на 9,2% - до 19 млн євро.

Слід підкреслити, що Китай є головним постачальником графіту. У свою чергу ЄС імпортує з КНР більшу частину цього матеріалу.

"Ми не можемо сидіти, склавши руки, коли наші виробники та споживачі стають учасниками нечесної торгової практики. Останні дві постанови Світової організації торгівлі з китайських експортних обмежень свідчать про те, що вони не відповідають міжнародним правилам торгівлі. Оскільки Китай не скасовує їх, ми повинні вжити правових заходів", - заявила єврокомісар з торгівлі Сесілія Мальмстрем.

Офіційні консультації між ЄС і Китаєм - перший крок у врегулюванні суперечок в рамках Світової організації торгівлі (СОТ) - проводитимуться паралельно з аналогічною процедурою, ініційованою урядом США. У разі відсутності задовільного рішення протягом 60 днів, ЄС може попросити СОТ сформувати комісію, яка повинна ухвалити рішення щодо відповідності китайських експортних обмежень правилам СОТ.

Однак уряд КНР не згоден з позовом ЄС, аргументуючи це тим, що експортні обмеження не порушують норми СОТ. За словами китайських чиновників, мита й квоти спрямовані на захист навколишнього середовища.

"Експортні обмеження, введені урядом КНР, є частиною комплексу заходів з охорони навколишнього середовища, а також відповідають правилам Світової організації торгівлі", - повідомляється в заяві Міністерства торгівлі Китаю.

У грудні 2001 року Китай, приєднуючись до СОТ, зобов'язався скасувати усі експортні податки й збори для всіх своїх товарів, за винятком 84 позицій. Разом з тим, обмеження на сировину (11 матеріалів) не були зазначені в цьому списку.

Нагадаємо, першу скаргу від Євросоюзу СОТ отримала 23 червня 2009 року. Тоді заявлялося, що експортні обмеження на деякі види сировини (боксити, кокс, плавиковий шпат, магній, марганець, карбід кремнію, металевий кремній, жовтий фосфор і цинк) призводять до зростання вартості на ці матеріали на світових ринках. Другий позов на Китай уряд ЄС подав 13 березня 2012 - він стосувався китайських експортних мит на рідкоземельні метали, вольфрам і молібден.

Поділитися:

FacebookMySpaceTwitterDiggDeliciousStumbleuponGoogle BookmarksRedditNewsvineTechnoratiLinkedinRSS FeedPinterest