18 липня 2016 року російська компанія "Цивільні літаки Сухого" (ГСС) передала два своїх літаки Sukhoi Business Jet (SBJ) Королівським Військово-повітряним силам Таїланду (Royal Thai Air Force, RTAF).

Відповідно до прес-релізу Міністерства промисловості та торгівлі Російської Федерації, ці повітряні судна призначені для перевезення перших осіб держави й вищого командування Таїланду. Літаки постачаються в рамках конкурсу RTAF, виграного ГСС у 2014 році. Контракт на придбання повітряних суден Королівськими ВПС Таїланду було підписано 15 вересня 2014 року.

Варто зазначити, що дальність польотів SBJ, яка становить 4,5 тисяч км, дозволить використовувати літаки на близькомагістральних і среднемагістральних маршрутах.

За словами президента ГСС Тарасенко Іллі, постачання SBJ у Таїланд стане дебютом на міжнародному ринку бізнес-авіації. Крім того, в історії Таїланду це будуть перші літаки російського виробництва. Як повідомив головний маршал авіації Таїланду Трідод Соньяс, SBJ почнуть здійснювати VIP-перельоти після додаткових тренувальних програм.

Примітно, що ГСС випускає всього дві моделі своїх повітряних суден - Sukhoi Business Jet і Sukhoi Superjet 100 (основний проект компанії). Головними регіонами продажів літаків є Росія, країни СНД, Китай, Індія, Близький Схід і Південно-Східна Азія. 12 липня 2016 року представники компанії оголосили про свої наміри відкрити власне представництво в Китаї з метою реалізації корпоративних планів вийти на міжнародний ринок.

Слід підкреслити, що сфера промисловості в економіці РФ становить 37,5%, причому однією з її основних галузей є виробництво літаків. Крім того, Росія - одна з найбільших у світі країн-експортерів військових повітряних суден.

Станом на 2030 рік світова економіка зазнаватиме збитків у розмірі майже $2 трильйони на рік, пов'язаних із впливом зміни клімату на продуктивність праці. Наслідки глобального потепління передусім торкнуться країн із середнім і низьким рівнем доходу.

Такі висновки були озвучені на форумі з питань протидії зміні клімату, який пройшов 19 липня в Куала-Лумпурі (Малайзія). Організатори заходу - Університет ООН (UNU) та Програма розвитку ООН (UNDP) - представили шість наукових звітів про вплив зміни клімату на нашій планеті на здоров'я людства та глобальну економіку.

За словами автора одного з цих досліджень, керівника новозеландської організації Health and Environment International Trust Торда К'єлльстрьома, зміна клімату вже в найближчому майбутньому негативно вплине на економіку 43 країн, переважно в Азії. Зокрема, до 2030 року через "тепловий стрес" валовий внутрішній продукт Китаю скоротиться на 1%, Індонезії - на 6%, а сумарні втрати ВВП Китаю та Індії сягатимуть $450 млрд на рік.

Вкрай високі температури у Південно-Східній Азії вже привели до скорочення фактичного робочого часу на 15-20%. За прогнозами експертів, до 2050 року ця цифра може зрости вдвічі. "Тепловий стрес знижує інтенсивність роботи, відповідно, співробітники працюватимуть повільніше й потребуватимуть більш тривалого відпочинку", - відзначив К'єлльстрьом.

На його думку, падіння продуктивності праці внаслідок спеки буде більш відчутним у країнах із низьким і середнім рівнем доходів, оскільки вони, на відміну від багатих країн, не володіють достатніми фінансовими ресурсами для адаптації до змін клімату.

Ще одним наслідком "теплового стресу" стане збільшення розриву між багатими й бідними, адже аномально високі температури передусім позначаться на людях, зайнятих низькооплачуваною фізичною працею в сільському господарстві й на виробництві.

Крім того, глобальне потепління призведе до зростання попиту на кондиціонери, й, відповідно, до значного підвищення навантаження на електромережі.

18 липня 2016 року відбулася зустріч Міністра інфраструктури України Володимира Омеляна та Надзвичайного і Повноважного Посла Туркменістану Нурберди Аманмурадова, на якій порушувалося питання щодо ефективної роботи "Шовкового шляху".

На сьогодні Україна зацікавлена ​​організацією постійних постачань різних товарів цим шляхом до Туркменістану. За словами міністра, зараз головними пріоритетами є встановлення тарифів і мит, і з цією метою треба створити Координаційну раду з питань транзиту, до складу якої увійдуть представники Міністерства інфраструктури, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, а також фіскальних служб.

"Позитивний досвід Азербайджану в цьому плані стане для України прикладом, адже такими заходами їм вдалося створити ефективну платформу для спілкування з міжнародним бізнесом", - прокоментував Володимир Омелян.

21 жовтня 2015 року в Азербайджанській Республіці була створена Координаційна Рада з Транзитних вантажоперевезень, основними обов'язками якої стали встановлення єдиних принципів та умов, оптимізація тарифів, координація діяльності перевізників і державних органів, спрощення та удосконалення транзитних процедур, розширення співпраці між країнами перевізниками й відповідними державними установами.

Крім того, за останні роки було здійснено ряд великомасштабних проектів зі збільшення транзитного потенціалу Азербайджану - почав роботу найбільший на Каспійському басейні Бакинський міжнародний торговий порт і Бакинський суднобудівний завод, реалізується реконструкція залізничної лінії Баку-Бьоюк Кесік і будівництво залізничної лінії Баку-Тбілісі-Карс.

Варто зазначити, що 14 липня цього року Президент України Петро Порошенко та Президент Азербайджанської Республіки Ільхам Алієв обговорили перспективи реалізації проекту нового Шовкового шляху, де Україна, завдяки проектам "Північ-Південь" і "Баку-Тбілісі-Карс", зможе брати активну участь. За словами Віце-прем'єр-міністра України Геннадія Зубко, Великий Шовковий шлях допоможе Україні вирішити питання імпорту в країну нафтопродуктів і скрапленого газу.

14 січня 2016 року Азербайджан, Казахстан, Грузія та Україна підписали протокол про встановлення конкурентноспроможних пільгових тарифів на вантажоперевезення Транскаспійським міжнародним транспортним маршрутом. 15 січня через Україну в Китай маршрутом Великого Шовкового шляху було запущено перший вантажний потяг "Україна-Грузія-Азербайджан-Казахстан-Китай", проте в зв'язку з неврегульованою тарифною політикою і довгим маршрутом він виявився непотрібний.

11

 

Нагадаємо, восени 2013 року Китай запропонував країнам Центральної та Південно-Східної Азії спільно побудувати "Економічний пояс Шовкового шляху" і "Морський Шовковий шлях 21 століття". У березні минулого року ініціатива отримала назву "Один пояс і один шлях", чиїми головними завданнями є пошук, формування та просування нової моделі міжнародного співробітництва та розвитку.

В рамках проекту "Шовкового Економічного пояса шляху" розглядається створення трьох трансєвразійських економічних коридорів: північного (Китай - Центральна Азія - Росія - Європа), центрального (Китай - Центральна і Західна Азія - Перська затока й Середземне море) і південного (Китай - Південно-Східна Азія - Південна Азія - Індійський океан).

18 липня Міністр соціальної політики України Андрій Рева заявив про те, що Кабінет Міністрів України не готовий одночасно стримувати тарифи та підвищувати соціальні стандарти для українців.

"Це все наслідок соціально-економічної політики, що проводиться всі 25 років. Не в останні ж три місяці у нас стали низькі зарплати та пенсії. Не в останні ж три місяці, коли працює уряд, у нас з'явилася не достатня кількість робочих місць. Це все наслідок тієї популістської політики, коли замість того, щоб боротися з бідністю, боролися з тарифами", - зазначив міністр.

На думку Андрія Реви, влада України має відпустити тарифи, як це зробили в Польщі та Словаччині, і спрямувати зусилля на боротьбу з бідністю.

У Кабміні вже порахували, у скільки бюджету обійдуться "вільні" тарифи. Сьогодні дотація "Нафтогазу" коштує державі 200 мільярдів гривень, на субсидії ж виділяється 40 мільярдів. Як стверджує представник Кабміну, додаткові 160 мільярдів з бюджету допоможуть стабілізувати ситуацію з тарифами.

"Уряд змушений прийняти чітке політичне рішення: або ми займаємося тим, що опускаємо тарифи до рівня бідності, або ми їх відпускаємо та поступово піднімаємо рівень життя громадян до європейського", - додав Рева.

Схоже, згоден з ним і Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, який закликає місцеву владу впроваджувати заходи щодо енергоефективності, які допоможуть в 2, а то і 3 три рази зменшити рахунки за енергоносії та створити додаткові робочі місця.

"Саме ви є ініціаторами того, щоб подати розрахунки на ті чи інші тарифи. Якщо ви це робите, то навіщо приймати рішення міських рад? Ви можете не подавати та залишити ціни, які ви вважаєте необхідними, а різницю компенсувати з власних бюджетів. Але через кілька років, я думаю, ви будете на межі банкрутства. Тому що продавати те, що коштує 1 грн, за 25 коп. неможливо. Хтось повинен все одно компенсувати ці 80 копійок", - зазначив Гройсман, звертаючись до місцевої влади.

Тим часом Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко робить високу ставку на Фонд енергоефективності, для старту якого необхідно прийняти ще 10 законів.

"Ми маємо забезпечити конкуренцію в наданні комунальних послуг, сформувати мотиваційний пакет для кожного українця, щоб зменшити споживання енергії в три рази або навіть п'ять разів. Думаю 2017 рік піде саме на ці цілі", - зазначив Зубко.

15 липня генеральний директор ВАТ "Газпром трансгаз Білорусь" Володимир Майоров заявив про намір і надалі проводити транзит російського газу через територію Білорусі. За його словами, спільне співробітництво здатне принести користь як одній стороні, так і іншій.

15 липня 2016 року відбулося відкриття спортивного комплексу "Олімпієць" в Орші, чиїм спонсором став ВАТ "Газпром трангсаз Білорусь", дочірнє підприємство ПАТ "Газпром". Попри те, що в дочірній компанії працює всього 6,8 тисячі осіб персоналу, вона повністю забезпечує газопостачання жителів Білорусі та є партнером Росії в міжнародній системі транспортування російського газу в Європу.

"Соціальні об'єкти в Білорусі ми будуємо зі свого прибутку. Ми розраховуємо, що буде прибуток, хороше фінансове становище, і будемо будувати далі. Це наші плани, ми на це розраховуємо, і все для цього робимо як своєю працею, так і підтримуючи газотранспортну систему в належному стані. І "Газпром", як наша материнська компанія, також в цьому зацікавлений - в тому, щоб давати нам обсяги транзиту, в тому, щоб наше підприємство працювало успішно", - зазначив Володимир Майоров.

Відомо, що з метою ефективного використання енергетичного потенціалу та для оптимізації міждержавного постачання енергетичних ресурсів влада Білорусі 18 липня затвердила Угоду про методологію формування прогнозних балансів газу й нафти в Європейському економічному союзі, підписану країнами-учасниками організації в Москві у квітні 2016 року (Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизія, Росія).

Тим часом між Білоруссю та Росією питання ціни на газ залишається, як і раніше, відкритим. Наприкінці червня білоруська сторона заговорила про переговори з РФ щодо зниження ціни на блакитне паливо, яка з 1 січня тримається на позначці $132,77 за тис.куб.м. За словами білоруської влади, це допоможе зменшити собівартість продукції підприємств.

Однак Росія не поспішає йти назустріч Білорусі. "Це питання, як ми з вами знаємо з досвіду попередніх років, які не можна занедбувати, тому що потім дуже важко знаходити рішення. І, навіть маючи на увазі дуже високий рівень взаємодії, добрі, дружні, партнерські відносини, союзницькі відносини, є теми, за якими треба домовлятися, не створюючи довгострокових проблем, не заводячи ситуацію в глухий кут"- заявив прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв.

Відомо, що Росія і Білорусь висловили готовність до діалогу та пошуку компромісу.

Поділитися:

FacebookMySpaceTwitterDiggDeliciousStumbleuponGoogle BookmarksRedditNewsvineTechnoratiLinkedinRSS FeedPinterest