25 липня 2016 року відбулося чергове засідання Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин, в ході якого було представлено кілька законопроектів, підготовлених до Верховної Ради для другого читання. Очікується, що однією з ключових змін стане нововведення в контролі за продукцією, виготовленою в Україні.

Останнім часом депутати Верховної Ради багато говорили про необхідність реформування сільського господарства в країні. Зокрема, парламентарі вже анонсували ряд ініціатив, серед яких розвиток фермерського господарства та поліпшення законодавчого механізму користування надрами.

Наразі прийшла черга покращення методів контролю за сільськогосподарською продукцією. У законопроекті №0906 "Про державний контроль, що проводиться з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та добробуту тварин" парламентарі планують зменшити кількість державних контрольних органів до одного. Це, на їхню думку, сприятиме веденню бізнесу операторами ринку продуктів, кормів і тварин, а також "підвищить рівень захисту здоров'я та інтересів споживачів".

Ще одна ініціатива парламентарів - зміна законодавства у сфері формування ціни на молоко.

За інформацією депутатів, в період з 1990 по 2014 рр. поголів'я худоби в Україні скоротилося в три з половиною рази, а в 2014 році - ще на 3,2%. Причиною такої кризи в сільському господарстві вони називають низьку закупівельну ціну на молоко, що в 3-5 разів нижче його ринкової вартості, причому витрати на утримання худоби, навпаки, зростають. Тепер же, в разі прийняття законопроекту, мінімальна закупівельна ціна за кілограм молока (0,975 літра) складе 4 гривні.

Ще одна зміна в законодавстві, як очікується, торкнеться вже правил поведінки з побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною. Це, на думку політиків, не лише приведе правила утилізації таких продуктів в Україні в згоду з нормами ЄС, але й ліквідує перешкоди для розвитку тваринництва в Україні.

Відзначимо, Президент України Петро Порошенко вже підписав два Закони, що стосуються сільськогосподарської галузі України - закон №1012-VIII "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" та закон №1067-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про фермерське господарство" щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств".

Сонячна енергетика Великобританії переживає не найкращі часи: за минулий рік кількість робочих місць у галузі значно скоротилася, при цьому 40% компаній замислюються над тим, щоб покинути ринок.

Такі дані містяться у спільному звіті консалтингової компанії PricewaterhouseCoopers (PwC) і Асоціації сонячної торгівлі (Solar Trade Association, STA) Великої Британії, опублікованому 25 липня.

Експерти опитали 238 британських компаній у галузі сонячної енергетики, в яких минулого року працювало 5 362 людини. Станом на липень 2016 року персонал цих фірм налічує 3 665 осіб. Отже, кількість робочих місць за цей час скоротилася на 32%. Екстраполювавши це співвідношення на всю галузь, фахівці дійшли висновку, що за останні 12 місяців сонячна енергетика країни втратила близько 12,500 робочих місць.

Майже 40% опитаних компаній розглядають можливість повного виходу з ринку; 30% до кінця року мають намір провести скорочення персоналу. З іншого боку, 50% фірм не планують ніяких змін чисельності співробітників, а 20% очікують збільшення їхньої кількості.

STA звинувачує в цій ситуації рішення про урізання державних субсидій споживачам сонячної енергії, прийняте минулим урядом 22 липня 2015 року у зв'язку зі зниженням вартості цього виду енергії. Нові правила набрати чинності на початку цього року, що призвело до різкого скорочення кількості охочих придбати й встановити сонячні батареї.

Наразі частка виробництва сонячної енергії у Сполученому Королівстві становить 10 ГВт у порівнянні з 5 ГВт наприкінці 2014 року. Проте аналітики PwC відзначають, що стрімкий зліт сонячної енергетики в країні поки що закінчився. Найближчим часом у галузі спостерігатиметься спад, що посилюватиметься рішенням британців вийти з Європейського Союзу.

22 липня 2016 року Кабінет міністрів України заявив про початок реформи на українських митницях. На початковому етапі технічне нововведення у вигляді системи відеофіксації з'явиться на митних пунктах трьох областей країни. Пізніше, в разі демонстрації успішних результатів, воно набуде поширення на території всієї України.

У 2016 році Кабінет міністрів України відвів важливу роль технологіям як рушійному інструменту реформ, що проводяться в країні. 22 липня стало відомо відразу про два нові види моніторингу, які з'являться в Україні: це онлайн-моніторинг міністерств на предмет виконання ними необхідних програм і впровадження відеофіксації на митних постах.

"Наше завдання - відповідально виконувати наші зобов'язання, затверджені нашим Планом дій Уряду", - зазначив Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.

Відомо, що введення фото- та відеофіксації на митних постах було передбачено постановою Державної фіскальної служби, яка набрати чинності 1 липня, проте презентація пілотного проекту відбулася лише 22 липня в пункті пропуску для повітряного сполучення "Бориспіль-аеропорт".

"Передбачається поетапне впровадження обов'язкової відеофіксації процесу проведення огляду шляхом використання посадовими особами митниць індивідуальних портативних відеокамер у міру забезпечення ними відповідних підрозділів. Ця ініціатива дозволить підвищити ефективність митного контролю", - зазначив глава Державної фіскальної служби України Роман Насіров.

Очікується, що на першому етапі система відеофіксації буде практикуватися лише в Львівській, Одеській, Київській областях і в місті Київ, а пізніше - і в інших областях.

21 червня Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман зазначав, що реформа митниці має бути спрямована на її технічне переоснащення та оновлення кадрового потенціалу.

"Є кілька компонентів, на яких потрібно сконцентруватися щодо митної реформи. Перше - це технічна модернізація: ми повинні встановити на всіх митницях сканери, які будуть сканувати товари, раз. Друга позиція - створити сучасні системи відеоспостереження та спостереження, два. Оновлення програмного забезпечення, яке матиме доступ до світових баз даних щодо вартості митних товарів або товарів, які переїжджають на митну територію України, три. Четверта позиція, яка є надзвичайно важливою, це оновлення кадрового потенціалу української митниці", - відзначав прем'єр.

Незабаром свої пропозиції до плану дій повинна внести також місія США з оцінки потреб української митниці, яка завершила свою роботу в Україні 11 липня, але свої рекомендації ще не представила.

22 липня 2016 року в Києві відбувся круглий стіл на тему: "Ратифікація Паризької угоди: що далі?", в ході якого учасники анонсували позитивні зміни, які очікуються в країні внаслідок ратифікації документа.

У п'ятницю перспективи дії Паризької угоди в Україні обговорювали близько ста учасників, серед яких народні депутати, представники Міністерства інфраструктури України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства екології та природних ресурсів, Державного агентства з енергоефективності та енергоощадження і т.д.

Як заявив ініціатор круглого столу народний депутат Олексій Рябчин, Паризький документ передбачає завершення ери викопного палива. На його думку, тепер Україна чекає новий етап розвитку, де особлива увага буде приділятися інноваційним і високоефективним технологіям.

Про процес розробки в Україні низьковуглецевої стратегії говорила й Директор департаменту Мінекології з питань змін клімату та збереження озонового шару Світлана Гринчук.

Відзначимо, первісно Паризька угода була розроблена з метою глобального контролю за викидом парникових газів і об'єднання зусиль світових країн з метою недопущення підвищення середньої температури Землі вище 2 градусів за Цельсієм.

У свою чергу Україна бачить в ратифікації угоди можливість не лише для захисту глобального клімату, а й для власної економіки.

"Головним аргументом для ратифікації такої угоди є той факт, що питання скорочення викидів парникових газів для України стоїть в одній площині зі зменшенням частки використання викопного палива, забезпечення енергонезалежності країни, диференціації постачання енергоресурсів та сталого розвитку країни в цілому", - зазначили депутати в пояснювальній записці до законопроекту №0105.

Парламентарі, які ратифікували документ на засіданні Верховної Ради 14 липня, відзначили, що такий крок дозволить владі модернізувати економіку України та стати на шлях низьковуглецевого розвитку.

У свою чергу у представниці Міністерства енергетики та вугільної промисловості Оксани Мороз власна думка з цього приводу. Вона впевнена, що попри необхідність переходу на низьковуглецеву енергетику в теорії, в реальності Україна не може відмовитися від вугільної енергетики.

22 липня 2016 року на сайті Європейського парламенту з'явилася інформація про стан безробіття в Європі, а також про заходи, що вживаються задля боротьби з цією проблемою.

Згідно з дослідженням міжнародної організації Eurobarometer, рівень безробіття в Європейському Союзі становить 8,6%, що є найнижчим показником з весни 2009 року, тоді як серед молоді він склав 18,6%.

Варто зазначити, що сьогодні одним з основних пріоритетів Європейської комісії є усунення цієї проблеми в ЄС. Очікується, що модернізована в лютому Європейська служба зайнятості буде краще зображати ситуацію на ринку праці в країнах ЄС. Крім того, створена в 2013 році Ініціатива щодо забезпечення зайнятості молоді спрямована на підтримку молодих людей, які на цей момент не вчаться, не працюють і не проходять стажування.

У червні цього року Європейська комісія запустила програму підвищення кваліфікації, що спрямована на зростання рівня зайнятості в ЄС.

Разом з тим в резолюції, ухваленій в липні на пленарному засіданні Європейського парламенту, депутати закликали оновити довгостроковий план фінансування, щоб впоратися з безробіттям, особливо серед молоді.

Примітно, що понад 77% європейців вважають, що уряду ЄС слід вжити більше зусиль для боротьби з цією проблемою. Згідно з дослідженням, з точки зору пріоритетності боротьба з безробіттям займає друге місце після тероризму.

За словами глави комітету з працевлаштування Європейського парламенту Томаса Генделя, лідери ЄС "повинні докласти максимальних зусиль для забезпечення стабільного рівня зайнятості".

"Кожен четвертий в Європі живе за межею бідності, й нинішній рівень безробіття серед молоді є неприйнятним для нас", - прокоментував Томас Гендель.

Поділитися:

FacebookMySpaceTwitterDiggDeliciousStumbleuponGoogle BookmarksRedditNewsvineTechnoratiLinkedinRSS FeedPinterest