23 липня 2016 року відбувся третій візит Комісара Європейського Союзу з питань гуманітарної допомоги та кризового управління Христоса Стілліандеса до Багдаду, під час якого представник ЄС анонсував виділення додаткової допомоги для Іраку на суму понад сто мільйонів євро.

Як стало відомо в суботу, розмір гуманітарної допомоги, яку незабаром Європейський Союз направить постраждалим від збройного конфлікту в Іраку, складе 104 мільйони євро.

"Я завжди говорив, що Ірак може стати ще однією Сирією - тут також може розвернутися масова гуманітарна криза. Щоб не допустити цього, ми повинні діяти спільно, об'єднавши міжнародні зусилля. Останнім часом ми надавали допомогу жителям Фаллуджі, надамо її й іракському народу. Ми ще раз зазначимо: вкрай важливо, щоб цивільні особи були забезпечені життєво необхідною їжею та продовольством, вони мають бути повністю захищені згідно з усіма нормами міжнародного гуманітарного права", - зазначив Христос Стілліандес.

Допомога у вигляді 104 мільйонів євро - перша частина фінансової дотації, яку 20 липня Стілліандес пообіцяв виділити Іраку на Міжнародній донорській конференції. Тоді представник ЄС розповів, що під час збройного конфлікту 3,4 мільйона іракців були вимушено переселені, з них більше половини - діти. У зв'язку з цим Європейський Союз прийняв рішення про виділення Іраку 194 мільйонів доларів, які підуть на гуманітарну допомогу та сприяння владі країни в досягненні цілей сталого розвитку.

У той же час Віце-президент Євросоюзу Федеріка Могеріні зазначила, що збройної допомоги Іраку від ЄС чекати не слід.

"Зазначу: Європейський Союз не бере безпосередньої участі у військових діях проти ІДІЛ, і все ж наш внесок в Ірак та Сирію ні в кого не викликає сумніву. Чому? Тому що ми працюємо над зміцненням інститутів країни, в тому числі це стосується сфери безпеки, а також вкладаємо зусилля у допомогу цивільному населенню, зокрема в Іраку. Ми відновлюємо райони, звільнені від ІДІЛ, щоб народ Іраку міг повернутися в свої будинки та налагодити своє життя. І все це є невід'ємною частиною нашої роботи з питань безпеки, що нітрохи не менш важливо, ніж надання військової допомоги", - зазначила Федеріка Могеріні.

Схоже, Франція не поділяє спільну позицію "воєнного невтручання" ЄС. 22 липня президент країни Франсуа Олланд заявив про намір послати важку артилерію в Ірак для боротьби з Ісламською Державою Іраку та Леванта (ІДЛ).

22 липня в Нью-Йорку, в штаб-квартирі ООН відбувся брифінг, в ході якого високопоставлені чиновники Організації Об'єднаних Націй не лише відзначили високу глобальну загрозу тероризму, а й назвали приблизну кількість терористів, які діють по всьому світу.

За інформацією виконавчого директора Контртерористичного комітету директорату ООН Жан-Поля Лаборда, в даний час у світі налічується приблизно 30 000 терористів більш ніж зі ста країн світу.

"Не існує ніяких сумнівів в тому, що загроза тероризму сьогодні залишається явищем постійним. Вона вже міцно вкоренилася у багатьох місцях", - зазначив Лаборд.

Експерти ООН впевнені, що жодна країна світу не може впоратися з тероризмом поодинці.

"Ми не зможемо стати універсальною спільнотою, яке зможе ефективно протидіяти тероризму, озброївшись при цьому підтримкою не лише уряду, але суспільства. Ми вважаємо, що лише суспільство, його активна позиція може остаточно покласти край жахливим терористичним актам, спрямованим проти цивільних осіб", - вважає представник ООН і зазначає, що завдання уряду при цьому - дотримуватися резолюції № 2178 про припинення потоку іноземних терористичних бойовиків.

За підрахунками ООН, лише протягом місяця Рамадан, з 6 червня по 5 липня, терористична організація ІДІЛ могла бути безпосередньо або опосередковано причетна до скоєння 393 нападів у 16 країнах світу.

Експерти впевнені, що попри зменшення площі територій, підконтрольних ІДІЛ, небезпека, яку несе терористична організація, не зменшилася.

"Тероризм у всіх його формах і проявах є злочинним і невиправданим, незалежно від його мотивації та того, де, коли й ким акти терору були здійснені. Їх не можна прикривати будь-якою релігією, національністю, цивілізацією або етнічною групою", - відзначають в ООН .

Додамо, вже через день після брифінгу Жан-Поля Лаборда представники Організації Об'єднаних Націй виступили з новою заявою проти бойовиків, де  засудили терористичну атаку в Афганістані 23 липня.

Нагадаємо, в результаті дій трьох терористів-смертників під час масової демонстрації загинуло 80 осіб, ще 207 отримали поранення. Відповідальність за подію узяла на себе Ісламська Держава Іраку та Леванта (ІДІЛ).

21 липня на сайті Європейського агентства з лікарських засобів (ЄМА) з'явилася інформація про намір Європейського Союзу переглянути законопроекти про проведення клінічних випробувань з людьми.

У своїх рекомендаціях щодо вдосконалення медичного законодавства представники ЄМА відзначають, що в силу еволюції медичної галузі стандарти, прийняті Європейським Союзом у 2007 році, вже не можуть задовольнити потреб сучасних вчених.

"Клінічні випробування мають важливе значення для розвитку лікарських засобів, без них пацієнти не можуть отримати доступ до нових потенційно життєво необхідних ліків. ЄС підтримує міжнародні керівні принципи, що передбачають найбільш безпечне проведення клінічних випробувань. Наприклад, ми наполягаємо, щоб досліди спочатку проводилися на тваринах, а потім вже на людях", - повідомляють автори документа.

Відомо, що спільні рекомендації Європейського агентства з лікарських засобів, Європейської комісії та лікарів з країн-членів ЄС щодо перегляду керівництва з проведення клінічних випробувань до 30 вересня будуть відкриті для обговорення з громадськістю.

На думку представників ЄС, документ має бути змінений на користь комплексного механізму проведення випробувань. Наприклад, в першу чергу учасникам на початку експерименту дається невелика доза ліків. Якщо відзначається позитивна реакція та погіршення здоров'я немає, кожен з них отримує більш високу дозу, і лише після того, як протягом певного часу пацієнти продемонструють очікувану реакцію на препарат, доза може бути збільшена ще раз, одночасно для всіх пацієнтів.

Тим часом самі клінічні випробування продовжують набирати обертів по всьому світу. Згідно зі статистикою сайту clinicaltrials.gov, сьогодні в 192 країнах світу проводиться 220 657 клінічних досліджень на людях, куди входять як клінічні випробування, так і наглядові дослідження.

Як стверджують представники організації Worldwide Clinical Trials, за останні 5 років кількість людей, які підтримують клінічні випробування за участю людей, збільшилася на 62%, що, на думку учасників опитування, демонструє збільшення ролі клінічних випробування у розробці сучасних ліків.

"Залучення суспільства в клінічні дослідження має вирішальне значення для сприяння впровадженню нових методів лікування та діагностичних засобів в клінічну практику", - відзначає доктор дитячої лікарні в США Ентоні Меджі.

Голова французької парламентської комісії з розслідування терактів в Парижі 13 листопада 2015 року Жорж Фенек запропонував створити у Франції спеціальну в'язницю для терористів за зразком американської "Гуантанамо" на Кубі.

"Гуантанамо по-французьки стало б найпростішим виходом. Установа, призначена для радикалізованих людей, була б дієвим рішенням", - заявив Фенек.

Політик також висловив занепокоєння у зв'язку з недостатньою, на його думку, підготовкою уряду до напливу бойовиків, які повернуться з війни в Іраку і Сирії, коли ІДІЛ зазнає поразки.

За словами Фенека, подібну пенітенціарну установу найкраще розмістити на острові Іль-де-Ре біля західного узбережжя країни. Тут уже розташована в'язниця, яку необхідно буде лише реконструювати й переобладнати.

Згідно з даними, наведеними прем'єр-міністром країни Мануелем Валльсом, понад 1,000 французів пов'язані з війнами в Сирії та Іраку, з них 680 перебувають у цих країнах, 187 загинули, а 203 повернулися звідти до Франції.

Нагадаємо, в'язниця в Гуантанамо є табором для осіб, обвинувачених владою США в різних злочинах, зокрема, в тероризмі й веденні війни на боці супротивника. Діє на безстроково орендованій США військово-морській базі в затоці Гуантанамо (Куба) з 2002 року.

21 липня 2016 року у Верховній Раді України відбувся круглий стіл на тему: "Актуальні аспекти законодавчого регулювання авторського права в Україні: Internet & Software", в ході якого депутати, представники Телекомунікаційної палати України, Державної служби інтелектуальної власності, компаній Google Україна, Microsoft Corporation, а також члени громадських організацій обговорили порядок захисту авторського права в Україні.

Як вважають учасники "круглого столу", зараз необхідно спрямувати всі зусилля на захист інтелектуальної власності в Україні та поліпшення механізму надання гарантій авторського права, що допоможе врегулювати взаємовідносини між правовласниками, розповсюджувачами та споживачами.

Під час зустрічі учасники відзначили, що в процесі формування ринкової економіки та зниження бюджетного фінансування науки збільшився відтік вчених за кордон.

Примітно, що питання захисту інтелектуальної власності та еміграції фахівців піднімалося і в 2014 році, коли причинами порушень у сфері інтелектуальної власності називали неефективне державне управління та застаріле законодавство, яке не відповідає європейським нормам.

Депутати тоді порахували, що лише в сфері IT Україна щорічно втрачає від 5 000 до 6 000 фахівців, що в грошовому еквіваленті дорівнює 200 - 300 мільйонам доларів на рік.

"З огляду на, що їдуть кращі, це заважає нам створювати високі технології з високою доданою вартістю, інноваційні продукти, де дуже важливим є досвід і кваліфікація інженерів, - зазначає директор освітнього IT-фонду BrainBasket Роман Хміль.

Про відтік фахівців у сфері охорони здоров'я неодноразово говорила й депутат VII скликання Ірина Спіріна.

Як відомо, сьогодні депутати Парламенту готові приймати законопроекти, спрямовані на захист інтелектуальної власності України, що допомогло б зменшити "витік мізків" з країни.

"Парламент готовий голосувати за закони щодо захисту інтелектуальної власності, проте у відповідь ми просимо включити сюди проблеми правильної експертизи та судової реформи, адже без цього неможливо справедливо встановити порушення авторського права", - зазначив голова Комітету ВР з питань інформатизації та зв'язку Олександр Данченко.

Як вважає Данченко, без вирішення питання інтелектуальної власності не варто чекати припливу іноземних інвестицій в Україну.

Поділитися:

FacebookMySpaceTwitterDiggDeliciousStumbleuponGoogle BookmarksRedditNewsvineTechnoratiLinkedinRSS FeedPinterest