19 липня відбувся брифінг Речника Державного Департаменту Сполучених Штатів, на якому Марк Тонер оголосив про можливе посилення санкцій проти Північної Кореї.

Вранці 19 липня Північна Корея знову опинилася в центрі світових ЗМІ, запустивши три ракети в Північній провінції Хванхе, які приземлилися в море недалеко від берегів Південної Кореї. За попередньою інформацією, це були дві ракети середньої дальності "Скад" і одна ракета малої дальності "Нодон".

"Цього року Північна Корея не лише проводила ядерні випробування, а й постійно запускала балістичні ракети, що раніше було рідкістю", - заявив на засіданні парламенту Південної Кореї прем'єр-міністр країни Хван Ге Ан.

Про те, що Північнокорейська балістична програма є загрозою для всього світу, повідомила й влада Франції. "Франція співпрацює зі своїми партнерами та міжнародною спільнотою, щоб забезпечити адекватну відповідь на неодноразові дестабілізаційні дії Північної Кореї", - йдеться на сайті французького уряду.

Як пише відоме видання The Times, останній запуск ракет може бути репетицією ядерного нападу на південнокорейські та американські порти й летовища. До цього радикального рішення, на їхню думку, лідера Північної Кореї Кім Чен Ина може підштовхнути спільна заява влади Південної Кореї та Сполучених Штатів щодо планів розгортання американської системи протиракетної оборони, відомої як THAAD.

"Система буде зосереджена виключно на північнокорейських ядерних і ракетних загрозах і не буде спрямована в бік будь-яких третіх країн", - повідомив офіційний Пентагон.

США не забарилися також з відповіддю на запуск Північною Кореєю ракет 19 липня.

"Ракетні випробування Північної Кореї є порушенням резолюції Ради Безпеки ООН, яка забороняє використання балістичних ракет. Це просто ще один випадок в серії провокацій з боку Північної Кореї, що викликає стурбованість міжнародної спільноти та, чесно кажучи, лише зміцнює нашу рішучість і далі чинити тиск на керівництво Північній Кореї, вимагаючи припинити всі дії, пов'язані з його програмою щодо балістичних ракет ", - зазначив Марк Тонер.

Речник Держдепартаменту США також додав, що у Сполучених Штатів вже є пакет ще більш жорстких санкцій, які допоможуть і далі тиснути на Північну Корею.

Відзначимо 20 липня з'явилася інформація про те, що в рамках санкцій Ради Безпеки ООН офіційний В'єтнам заборонив в'їзд на свою територію дванадцятьом громадянам Північної Кореї.

20 липня 2016 року генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй Пан Гі Мун назвав відмову Ірану від розробки та придбання ядерної зброї "історичним досягненням".

"Рік тому Рада Безпеки прийняла резолюцію 2231 (2015), яка схвалила Спільний всеосяжний план дій (JCPOA) щодо Ірану. Я вітаю учасників Ради Безпеки та JCPOA з першою річницею цього історичного досягнення. JCPOA був тріумфом дипломатії для вирішення та запобігання конфліктам, а також посилення глобальних норм в області нерозповсюдження ядерної зброї. Я вітаю вірність переконанням і рішучість, які показали усі сторони", - зазначив Пан Гі Мун у своїй заяві.

Генеральний Секретар ООН висловив вдячність Республіці Іран за виконання зобов'язань, що підтвердило Міжнародне агентство з ядерної енергії, а також відзначив кроки з боку Сполучених Штатів та Європейського Союзу щодо часткового зняття санкцій з Ірану.

Відновлення дипломатичних відносин між Іраном, ЄС і США можна датувати липнем 2015 року, коли США, Франція, Великобританія, Німеччина, Китай і Росія погодилися на зняття деяких санкцій з Ірану за його відмову від виробництва ядерної зброї. При цьому документом було відзначено, що Іран залишає за собою право збагачувати ядерне паливо для виробництва в мирних цілях.

Про те, що Іран не зволікає з виконанням своїх зобов'язань, говорить і Росія.

"Іран скоротив свої уранозбагачувальні потужності на підприємстві в Натанзі до 5 060 центрифуг і рівень збагачення урану до 3,67 відсотка, демонтував всі інші центрифуги та пов'язану з ними інфраструктуру, помістивши їх на зберігання під наглядом Міжнародного агентства з атомної енергії. Запаси збагаченого до 5 відсотків урану зведені до рівня в 300 кг, а надлишки вивезені в Росію", - йдеться на сайті Міністерства закордонних справ Російської Федерації.

Попри те, що США, ЄС і ООН зняли значну частину санкцій з Ірану, у них збереглася можливість їхнього відновлення в тому випадку, якщо одна зі сторін Угоди вважатиме, що Іран не виконує свої ядерні зобов'язання.

Тим часом 18 липня Рада Безпеки ООН надала доповідь, в якій зазначила повну реалізацію Угоди з боку Ірану.

"Я не отримав жодної доповіді, в якій би говорилося про постачання, продажу, передачу або експорт до Ірану ядерних матеріалів, заборонених JCPOA", - зазначив заступник Генерального секретаря ООН з політичних питань Джеффрі Фелтман.

20 квітня 2016 року відбулося засідання Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, в ході якого депутати обговорювали новий законопроект, спрямований на захист державних символів.

У центр обговорення під час засідання потрапив законопроект №4103-1 "Про державні символи України, порядок їх використання та захист".

Як заявив голова підкомітету ВР з питань адміністративних послуг, державних символів і нагород Олександр Дехтярчук, документ, який Комітет запропонував Верховній Раді прийняти за основу та в цілому, допоможе комплексно врегулювати питання опису, порядку використання та правового статусу Державного Герба України, Гімну та Державного Прапора.

"Я вважаю, що Україна має фінансувати та підтримувати українців лише там, де є жовто-блакитний прапор", - відзначав Юрій Луценко в 2014 році, а через два роки став одним з авторів законопроекту про захист національної символіки.

Тепер законом офіційно буде визначатися структура Державного Прапора України ("стяг, що складається з двох рівновеликих горизонтальних смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору. Обидві сторони полотнища ідентичні. Співвідношення ширини полотнища до його довжини - 2: 3"), Герба ("золоте зображення Знака Княжої Держави Володимира Великого (тризуба) на синьому тлі п'ятибічного щита") і Державного Гімну України, який в ідеалі повинен звучати в оркестрово-хоровому виконанні, в редакції М. Скорика ми Є. Станковича та в тональності сі-бемоль-мажор.

Відомо, що в разі прийняття закону, напередодні Дня Державного Прапора, на телеканалах, радіостанціях і в друкованих ЗМІ в обов'язковому порядку будуть з'являтися цикли публікацій про історію появи державної символіки.

У той же час державні символи винесуть за межі політики: Законом забороняються не лише шаржі з використанням Прапора, Гімну і Герба, але навіть їх буквальне використання в символіці політичних партій, компаній або навіть громадських об'єднань.

Щодо покарання за злочини проти символіки, то ніяких змін Законом не передбачено. Згідно з текстом Кримінального Кодексу України, за неповагу до Прапора, Гімну або Гербу країни порушнику загрожує штраф у вигляді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арешт на строк до півроку або позбавлення волі на строк до трьох років.

Відзначимо, в березні 2016 року закони про державні символи змінив і Ізраїль, посиливши покарання за неповагу до них. Якщо раніше за спалювання прапора порушнику загрожувало тюремне ув'язнення терміном 1 рік і штраф в розмірі 300 шекелів (2 000 грн), то тепер тюремний термін за аналогічний злочин становить вже 3 роки, а розмір штрафу збільшився до 50 000 шекелів (323,5 тисячі гривень).

19 липня 2016 року в Верховній Раді було проведено нараду під головуванням першого заступника голови ВР Ірини Геращенко, в ході якої депутати та представники Кабінету Міністрів обговорювали майбутнє створення національного природного парку на території Черкаської області.

У Верховній Раді впевнені, що Україні, за наявності багатьох туристичних ресурсів, вкрай не вистачає природних пам'яток.

"Створення природоохоронних територій для збереження природи є складовою частиною практичної євроінтеграції", - зазначила Ірина Геращенко.

За її словами, показник відношення фактичної площі природно-заповідного фонду до загальної площі України становить лише 6,3%, що істотно нижче середніх показників на території Європи. Зокрема, в середньому на території європейських країн землі природно-заповідного фонду займають п'яту частину загальної площі держав, а в Словенії - цілих 35,53%.

Схоже, саме це така статистика стала причиною ініціативи депутатів зі створення природного парку "Холодний Яр" у Черкаській області. За словами Ірини Геращенко, новий парк дозволить зберегти природне середовище, захистити екологію, створити нові робочі місця та сприятиме створенню нових робочих місць і розвитку інфраструктури області.

Як заявив Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, основна дозвільна документація для створення парку вже отримана, проте проти нього, як виявилося, виступає місцева влада - Кам`янська районна адміністрація та райрада, а також Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства. Каменем спотикання в діалозі, як стало відомо, стали можливі обмеження для місцевих жителів і відсутність єдиної думки про розміри ділянки, відведеної під парк.

Тим часом влада України серйозно зайнялися "озелененням" української території. В липні цього року Верховна Рада прийняла президентський закон, що дозволяє створення природно-заповідного фонду в Чорнобильській зоні. Згідно з попередніми даними, загальна площа Чорнобильського заповідника в майбутньому складе 226 тис. гектарів.

Однак на цьому, як відомо, уряд зупинятися не збирається.

Наприкінці минулого року в.о. Міністра екології та природних ресурсів Сергій Курикін заявляв про амбітні плани міністерства збільшити показник співвідношення природних фондів до загальної площі країни до європейської норми.

"Наше завдання амбітне, але виконуване: щоб цей показник піднявся до середньоєвропейського рівня, скажімо, до 20%. Виконуючи це завдання ми, зокрема, вже подали до Кабінету Міністрів три проекти указів Президента щодо розширення територій та об'єктів природно-заповідного фонду у Волинській, Дніпропетровській, Київській, Луганській, Миколаївській, Тернопільській, Черкаській, Херсонській та Хмельницькій областях", - відзначав Курикін.

Що стосується керівництва національних парків, то їх, за словами представників влади, будуть вибирати на відкритих конкурсах.

18 липня в Республіці Кабо-Верде стартував дводенний семінар, присвячений Договору про торгівлю зброєю, де взяли участь представники країн-членів Спільноти португаломовних країн (Португалія, Ангола, Бразилія, Гвінея-Бісау, Кабо-Верде, Сан-Томе та Принсипі).

В ході семінару представники Спільноти португаломовних країн висловлять свою позицію з питань ратифікації та реалізації Договору про торгівлю зброєю, а також складуть план конкретних дій щодо його реалізації.

Відзначимо, Договір був створений з метою регулювання міжнародної торгівлі зброєю та набув чинності 24 грудня 2014 року. До слова, Португалія його ратифікувала ще у вересні 2014 року, а Ангола, Гвінея-Бісау, Кабо-Верде, Бразилія, Сан-Томе та Принсипі ще очікують ратифікації документа.

За кілька днів до початку зборів португаломовних країн представники організації "Парламентарі за глобальні дії" (ПГД) з інших регіонів, за участю якої й відбувся семінар, розповіли про перспективи ратифікації Договору в інших країнах світу.

"Я дуже радий дізнатися, що Гватемала нарешті ратифікувала Договір про торгівлю зброєю. Це питання було головною причиною, чому я приєднався до ПГД і за яке я виступав протягом 4 років. Регіон перевантажений незаконним обігом зброї, й на нас ще чекає велика робота, щоб встановити норми права на всій території Латинської Америки", - зазначив представник Гватемали Ергар Ернесто Херрера.

У той же час представниця Канади в ПГД не надто задоволена тим, як документ був ратифікований в її країні.

"Я стурбована тим, що уряд вказав, що не підвищуватиме наявні стандарти для експорту зброї. Уряду слід також розглянути всі збройні контракти, що діють або мають бути підписані, щоб гарантувати відповідність духу та букві цього договору", - заявила Хелен Лавердер.

Про те, що контроль над оборотом зброї є пріоритетом для всього Тихоокеанського регіону, говорив і представник Нової Зеландії Вільям Суа Сіо.

В Україні розмови про майбутню ратифікацію Договору про торгівлю зброєю йшли у 2015 році.

"Ми закликаємо, щоб Україна ратифікувала цей документ, адже саме цей договір регулює всі процеси, які якось пов'язані з рухом зброї, робить ці процеси більш відкритими, більш зрозумілими", - відзначала представник Amnesty International в Україні Тетяна Мазур, однак офіційна влада не робила ніяких заяв з цього приводу.

Тим часом влада Росії на офіційному сайті МЗС прямо заявила про небажання підписувати документ. "Росія на даному етапі виходить з недоцільності приєднання до Договору, також враховуючи, що встановлені ним стандарти суттєво нижчі за російські", - наголошують представники Міністерства закордонних справ РФ.

У свою чергу члени Спільноти португаломовних країн впевнені, що єдині стандарти в сфері торгівлі зброєю мають важливе значення для забезпечення миру, безпеки та стабільності в усіх регіонах світу, для економічного й соціального розвитку народів.

Поділитися:

FacebookMySpaceTwitterDiggDeliciousStumbleuponGoogle BookmarksRedditNewsvineTechnoratiLinkedinRSS FeedPinterest