11 липня Голова Республіки Національних зборів Республіки Білорусь Михайло Мясникович відзначив роль Китаю у зовнішньополітичній діяльності Білорусі, а також анонсував майбутні ініціативи двостороннього співробітництва.

"Всебічне просування відносин з Китайською Народною Республікою - безумовний зовнішньополітичний пріоритет Республіки Білорусь. Нещодавно ми ратифікували Договір про дружбу, підписаний лідерами двох країн минулого року. Цей документ установив на рівні міждержавного правового акту, що наші двосторонні відносини з КНР мають характер всебічного стратегічного партнерства", - зазначив Михайло Мясникович, додавши, що товарообіг Білорусі з Китаєм вже не перший рік становить понад три мільярди доларів.

За його словами, відносини двох країн завжди відрізнялися високою результативністю. Нещодавно дві країни налагодили й технологічне співробітництво: з китайського космодрому був запущений білоруський супутник "Січан", почалися роботи зі створення сучасних оборонних систем і стартували виробничі проекти в машинобудуванні.

"Білорусь, бувши важливою ланкою економічного пояса Шовкового шляху, на мій погляд, має цілу низку переваг. Перш за все, це визначається перевагами політичної взаємодовіри. За 24 роки, з моменту встановлення, дипвідносини між Китаєм і Білоруссю добре та динамічно розвиваються", - повідомив Надзвичайний і Повноважний Посол Китаю в Білорусі Цуй Цімін.

Примітно, що Білорусь є першою європейською державою, яка одержала статус спостерігача в Шанхайській організації співробітництва, до складу якої входять Казахстан, Киргизстан, Китай, Росія, Таджикистан і Узбекистан. Крім Білорусі, статус спостерігача є в Афганістану, Індії, Ірану, Монголії та Пакистану.

Одним з ключових елементів китайсько-білоруського співробітництва можна назвати початок будівництва у 2014 році "Великого каменю", який є найбільшим закордонним індустріальним парком з китайським капіталом.

"Це перлина Великого шовкового шляху. Ми будемо робити все, і робимо зараз, щоб цей проект був наповнений економічним змістом", - заявив президент Білорусі Олександр Лукашенко.

Потрібно сказати, що представники Китаю вже неодноразово відзначали вигідне розташування цієї європейської країни.

"Перебуваючи в географічно вузловій точці економічного поясу Шовкового шляху в Європі, Білорусь займає найважливіше стратегічне положення. Тут зливаються виходи на масштабніший ринок ЄАЕС і ЄС, до Балтійського та Чорного морів", - резюмував Цуй Цімін.

8 липня заступник Спеціального представника Місії ООН зі стабілізації ситуації на Гаїті поділився успіхами боротьби з захворюванням на території острова. За його словами, за період з 2010 по 2015 рік кількість випадків підозри захворювання на холеру в країні вдалося скоротити на 90 відсотків.

Епідемію холери на території Гаїті було оголошено в 2010 році, однак найбільших масштабів вона досягла у 2011 році. У 2015 році, за активної участі Міcії ООН, масштаби захворювання вдалося значно знизити.

Якщо в 2011 році було зафіксовано 360 тисяч випадків підозри на холеру, то через 4 роки ця цифра скоротилася до 35 тисяч. За останні роки лише 308 випадків захворювання мали летальний результат.

"Я думаю, 308 смертей це багато, проте це дуже великий прогрес у порівнянні з ситуацією, яку ми спостерігали п'ять років тому", - заявив заступник Спеціального представника Місії Морад Вахбі.

Як повідомляють в Місії ООН, боротьба з епідемією проходить за методом "щит і меч", де мечем виступає усунення спалахів холери на місцях і постачання медикаментів, а щит спрямований на захист навколишнього середовища.

Відзначимо, 10 червня Місія ООН запустила на Гаїті санітарну кампанію, завдяки якій 30 тисяч жителів острова отримали доступ до питної води. Раніше в травні Організація Об'єднаних Націй підтримала місцеву владу в запуску кампанії з вакцинації, завдяки якій у 2016 році 400 000 жителів острова зможуть отримати необхідну вакцину проти холери.

На думку фахівців Всесвітньої організації охорони здоров'я, повністю подолати епідемію на території острова заважають активні внутрішні переміщення людей з постраждалих районів, а також зовнішні фактори. Серед них - дефіцит води через трирічну посуху та нестабільна політична ситуація.

8 липня 2016 року відбулася робоча зустріч депутатів Верховної Ради України та оцінювальної місії Європейського парламенту, присвячена питанню депутатської етики. На думку Парламентської Асамблеї ОБСЄ, всім країнам-учасницям організації варто ввести єдині міжнародні стандарти моральності для народних обранців та працівників секретаріату.

"Потрібно говорити не лише про зміну правил, а й про зміну цінностей, зміну культури. Нові люди після Революції гідності приносять нові цінності, змінюють поведінку та культурні стандарти. Відносно легко змінити правила, але досить важко змінити культуру й поведінку. Правила служать лише інструментом, який допомагає це зробити ", - зазначив глава місії Європейського парламенту Пет Кокс, коментуючи можливі шляхи підвищення депутатської моралі.

На його думку, під час роботи над створенням етичного кодексу для депутатів важливо пам'ятати також про можливі конфлікти інтересів, і необхідно розробити механізми відповідальності за порушення ними моральних норм.

На думку глави парламенту Андрія Парубія, депутатська етика не повинна обмежуватися стінами ВР. "Визначення та регулювання парламентської етики охоплює набагато ширше коло питань, серед яких і конфлікт інтересів, і прихований лобізм, і прозорість депутатських пільг і виплат, і декларування власного майна, і т.д.", - заявив спікер Верховної Ради, висловивши переконання, що восьме скликання - найбільш демократичне за всю історію існування України.

Своє бачення депутатської етики озвучили й самі депутати. Сергій Лещенко запропонував міряти моральність депутатів рівнем політичної корупції та додав, що якщо в Німеччині вся передвиборна кампанія обходиться в сто мільйонів доларів, то в Україні таку суму використовує одна політична партія. Ще один шлях до підвищення депутатської етики, на думку Лещенка, - підвищення зарплати для парламентарів.

Мабуть, перший крок з ліквідації корупції в стінах Верховної Ради депутати вже зробили. 8 липня Комітет із запобігання та протидії корупції запропонував парламенту прийняти за основу та в цілому законопроект №4706, який зобов'язує партії подавати електронні звіти про майно, доходи, витрати й обов'язки фінансового характеру своїх депутатів.

Крім цього, депутат Єгор Соболєв запропонував оголошувати прізвища депутатів-прогульників, а також парламентарів, які найбільш і найменш активно голосують з трибуни Верховної Ради. На думку Світлани Войцеховської, депутатська етика повинна містити в собі в першу чергу гендерну рівність, а представник Президента України у ВР Артур Герасимов упевнений, що в основі депутатської моральності лежить чесність діалогу. Депутат Оксана Продан наполягає, що апарат ВР в майбутньому не повинен впливати на тексти законопроектів, а Антон Геращенко вважає, що етика в сучасній Україні знаходиться на рівні 19 століття.

"Депутати не дуже добре знають закони та Конституцію, тому слід провести тестування на знання законів", - зазначив Антон Геращенко.

Нагадаємо, в травні Bublbe.com писав про заяву Андрія Парубія щодо наміру друкувати прізвища депутатів-прогульників у газеті "Голос України".

Третій день фестивалю биків Сен-Фермін у місті Памплона став трагічним для жителів міста на півночі Іспанії. Під час традиційного забігу биків тварини почали трощити все на своєму шляху та буцати глядачів, в результаті чого одна людина загинула, а ще двоє отримали серйозні травми.

Як повідомляє регіональний уряд, людина, яка померла в суботу від рогів бика - житель Іспанії, а один з тяжкопоранених глядачів має японське громадянство. За словами влади, 28-річний чоловік помер після того, як бик, що брав участь у фестивалі, проколов його легені і серце.

На сайті місцевого уряду повідомляється, що 33-річного японця бик буцнув в груди, а 24-річного іспанця в руку. Ще 12 осіб отримали незначні травми в ході бичачих перегонів.

Під час гонок в Памплоні шість биків було випущено з ранчо Хосе Есколар, один з яких відокремився від інших і напав на глядачів.

Відомо, що фестивалі за участю биків щорічно проходять в ряді міст Іспанії, проте гонки в Памплоні вважаються найвідомішим фестивалем такого типу і щорічно приваблюють тисячі глядачів з-за кордону.

8 липня у Варшаві стартував саміт Північноатлантичного альянсу, де одним з ключових питань стала підтримка Афганістану. Президент США вже зголосився налагодити діалог між офіційним Кабулом і талібами, а Австралія пообіцяла збільшити країні фінансову підтримку.

Сьогодні на сайті Міністерства закордонних справ Австралії з'явилося повідомлення про збільшення фінансування безпеки Афганістану. Відзначимо, раніше, в період з 2010 по 2017 рік, обсяг фінансових зобов'язань країни склав 500 мільйонів доларів.

"Австралія розширить свою річне зобов'язання до 2020 року на $100 мільйонів доларів. Допомога піде афганській національній армії та поліції. В такий спосіб ми прагнемо закріпити свої успіхи в Афганістані за останнє десятиліття", - йдеться на сайті. На думку австралійської влади, таке рішення допоможе Афганістану "більше не бути притулком для міжнародних терористів".

Інше бачення вирішення проблеми у Сполучених Штатів Америки. "Єдиний спосіб покласти край цьому конфлікту та добитися повного виведення іноземних військ з Афганістану - політичне врегулювання конфлікту між афганським урядом і талібами. Саме тому Сполучені Штати будуть і надалі рішуче підтримувати афганський процес примирення, і тому ми закликаємо всі країни в регіоні долучитися до вирішення проблеми тероризму ", - заявив 7 липня президент США Барак Обама.

В той же час Афганістан планує під час Варшавського саміту звернутися до НАТО з проханням встановити щорічну фінансову допомогу для країни терміном на 5 років.

"У першу чергу ми очікуємо, що члени НАТО та США в рамках наших двосторонніх пактів безпеки фінансуватимуть витрати наших сил безпеки та оборони протягом наступних п'яти років. Загальна вартість витрат оцінюється в $5 млрд щорічно, і ми розраховуємо отримати більшість з них зі Сполучених Штатів Америки", - зазначив Національний радник з безпеки Афганістану Мохаммад Ханіф Атмар.

Відзначимо, 4 липня Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг розповів про намір розширити підтримку Афганістану коштом фінансування збройних сил країни та розширення повноважень Місії рішучої підтримки.

Поділитися:

FacebookMySpaceTwitterDiggDeliciousStumbleuponGoogle BookmarksRedditNewsvineTechnoratiLinkedinRSS FeedPinterest